Ексклюзивне інтерв'ю для радіо "СОК - FM"
Обличчям школи завжди є педагогічний колектив на чолі з директором. Саме вміла організація керівника є запорукою успіху закладу. На ньому тримається все… Сокирянщина славна молодими та амбітними управлінцями. І сьогодні в нашій студії радіо "СОК-FM" ми ведемо розмову із перспективним керівником, громадським діячем, депутатом районної ради та директором Селищанського НВК Олегом Олександровичем Бурдейним.
– Доброго дня! Олеже Олександровичу, творча лабораторія педагогів Вашої школи постійно вивчає, опрацьовує і видає результати неспокійної і відповідальної вчительської праці. Яке місце в цьому процесі ви обираєте собі ? У всьому – керуєте і контролюєте, чи маєте свої принципи управлінської діяльності і адміністрування?
– Я завжди вважав, що основними принципами роботи є відповідальність, творчість та взаєморозуміння. Своя позиція, звичайно, є, хоч вона частково також підлягає коригуванню. Я прагну створити умови довіри, а найголовніше – справедливості. Адже кожна людина – це особистість, зі своїм характером, життєвою позицією, можливостями та інтересами. Тому, у зв’язку з цим, завжди стараюся створити такі умови, щоб людям було комфортно працювати і щоб кожен відчував певну відповідальність за свою працю. Тоді, я впевнений, що буде і відповідний результат.
– Ви очолюєте великий колектив, проводите уроки, зустрічаєтеся із батьками. Крім цього, Ви представляєте громаду свого села, займаючи лідируючу позицію та добросовісно виконуючи обов язки депутата районної ради. Як все встигаєте? Все реалізувати допомагають молодість та амбітність, чи маєте якийсь особливий секрет успіху?
– Переконаний, що людина створена для того, щоб постійно працювати. Але якщо твоя праця ще й приносить користь людям, то, певно, не так і важко все встигати. Вважаю, що головне – правильно та раціонально використовувати та розподіляти свій час. Звичайно, важливими є також співпраця та допомога колег, друзів та знайомих. Якщо працювати разом, можна досягти високих результатів.
– Яким цілями та проблемами живе нині Селищанський НВК?
– Основним завданням, яке стоїть на часі, є підготовка до ЗНО наших випускників. Адже результат складання ними цього тесту безпосередньо впливає на вибір майбутньої професії та й взагалі на їхню подальшу долю. Прагнемо, звичайно, покращувати матеріальну базу закладу, плануємо підготовку до нового навчального року, хоч розуміємо, що такий розвиток подій в країні та й в нашому районі, коли великі школи відійшли до окремих громад, ставлять під питання ефективне фінансове забезпечення малих закладів освіти. Але ми маємо велику надію на наших спонсорів, на владу, які ніколи не залишалися осторонь проблем школи.
– Скільки дітей зараз навчається в закладі та якою є майбутня тенденція?
– На даний час в нашому закладі навчається 157 дітей, це 122 учні шкільного підрозділу та 35 вихованців дошкільного підрозділу. Цього року ми маємо 11 випускників, на наступний рік – 10. Найбільш проблемним, по кількості учнів, на даний час є 9 клас. Там навчається всього 6 учнів і троє з них планують продовжувати освіту в коледжах. Тому на наступний рік наша школа, в принципі, може залишитися без десятикласників. На майбутнє ситуація трішки краща. Адже середня наповнюваність початкових класів збільшується. В наступному році ми очікуємо, що навчатимемо 10-12 першачків. На жаль, в селі мало молоді і ситуація в країні, напевно, лякає народжувати, але ми надіємося, що все покращиться.
– Чи підтримує НВК сільська рада? Якщо так, то в чому виражається ця підтримка?
– Я переконаний, що основним багатством і надією кожного села є школа. Адже діти – це наша надія. Я завжди говорю, що як ми зараз їх виховаємо та навчимо, так і пройде наша старість. Такий самий погляд на освіту, на щастя, є і в нашого депутатського корпусу сільської ради та, безпосередньо, у сільського голови Новожені Віталія Івановича. Він ніколи не залишався осторонь проблем школи, завжди готовий допомогти у вирішенні різних питань. Якщо чесно, то такої співпраці я можу тільки побажати всім школам і селам нашого району. А якщо говорити про підтримку закладу в цілому, то тут маємо чим вихвалятися. Адже зараз на території нашого села є чудові організації та підприємці з розуміючими керівниками, які завжди допомагають вирішувати шкільні проблеми. Це товариство «Дністрові сади» на чолі з Черкесом Олександром Вікторовичем та «Світоч-2006», головою якого є Войняк Марія Остапівна. Звертаючись до цих людей, я ніколи не отримував відмови. Завдяки їм у школі значно здешевлені обіди, до 6-7 гривень, наші учні в їдальні отримують навіть натуральний мед. Ми завжди забезпечені спортивним інвентарем, посудом та різноманітною технікою, яка необхідна для функціонування закладу. Завжди готові допомогти і приватні підприємці нашого села – це Новоження Тетяна Яківна, Боднар Марія Василівна. Завжди нас підтримує і приватний підприємець – Ткач Станіслав Миколайович і, звичайно, батьки наших вихованців. Тому сьогодні, користуючись нагодою, хочу від усього закладу та від себе особисто подякувати цим всім людям та побажати процвітання їхнім підприємствам.
– Які методики інноваційного навчання наразі використовує колектив вашої школи? Чи ефективним є таке навчання?
– Колектив нашої школи складають 30 педагогів та 15 працівників обслуговуючого персоналу. Кожен – творча особистість, всі працюють з повною віддачею, намагаючись, в повній мірі розкрити потенціал учня та прищепити прагнення до знань. Кожен має свій власний підхід і, звичайно, використовує різні методики, як інноваційні, так і класичні. Наразі в нас сформований колектив з мудрих та креативних заступників, потужних вчителів з великим досвідом та молодих педагогів, які вселяють великі надії. Результат роботи колективу – це цьогорічні близько 20 призових місць в олімпіадах, конкурсах, змаганнях районного рівня та 4 призових місця на обласному рівні. Велику надію маємо на розвиток знань учнів з інформатики. Дякуючи районній владі, ми цьогоріч отримали 10 нових комп’ютерів, які дадуть змогу приносити гарні результати, як для школи, так і для району в цілому. Семеро наших вчителів протягом останніх років брали участь в конкурсі педагогічної майстерності «Вчитель року». До речі, троє з них були переможцями районного та двоє – призерами обласного етапів конкурсу. При чому,вся адміністрація закладу пройшла цей конкурс, демонструючи приклад всім колегам.
– Зараз у всіх на слуху питання створення опорних навчальних закладів. Хтось підтримує цю реформу, хтось – ні. Яке Ваше особисте ставлення до нововведення Міносвіти?
– На мою думку, будь-яка реформа має нести, перш за все, позитив. Якщо простими словами, то має стати краще, ніж було вчора. Я, звичайно, за реформу. Але вважаю, що спочатку потрібно було створити всі умови – це і ремонт доріг, якими можна безпечно довозити дітей та педагогів, забезпечити матеріальну та технічну бази закладів, які претендують бути опорними. Тоді всі б відчули переваги цих змін. Думаю, що не можна забути про те, що, якщо в селі закрити школу, це село поступово зникне. Реформи в освіті однозначно потрібні, але кожну школу, кожен район і їх особливості потрібно розглядати індивідуально і обов’язково вивчати думку громадськості.
– Кажуть, що сучасне покоління дітей «важке». Чи згідні Ви з цим?
– Якщо чесно, то не згоден. Адже діти – це дзеркало сьогодення, зі своїми ідеалами та вподобаннями. Вони не важкі, вони, просто, сучасні. Так, вони розкутіші, не такі закомплексовані, як колись були ми, більш поінформовані, комп’ютеризовані… Вони – сучасні діти. Більш самостійні, але й одночасно – розгублені. Я вважаю, що наша основна задача, і педагогів, і батьків, – підготувати їх до сучасного життя. Закласти в їх серцях добро, повагу, віру в себе і завжди пам’ятати, що кожна дитина – це неповторна особистість. Немає поганих дітей, є, напевно, безпорадні дорослі!
– Завдяки Вам Селищанський НВК оновився, став більш сучасним. Що ще б хотілося зробити?
– Так, справді! Коли ми з колегами аналізуємо, щ вдалося зробити за 5-7 років, які затрачені кошти, то й самі дивуємося, як це все нам вдалося. Але тут важливим словом є «МИ»! Завдяки нам всім: завдяки величезній підтримці районної влади, відділу освіти, молоді та спорту, сільської влади, допомоги та віри батьків і спонсорів. Все вдалося зробити тільки тому, що ми дуже хотіли! Бажали, щоб наші діти мали умови не гірші, а навіть кращі, щоб всі ми могли пишатися рідною школою. Хочеться зробити ще дуже багато. Але найперше – хочеться, щоб стабілізувалася ситуація в країні, щоб не дерли на шматки наш розвинений район, щоб повернулися обличчям один до одного і тільки разом будували майбутнє нашим дітям.
– Якою Ви бачите школу майбутнього?
– Ви знаєте, це дуже цікаве питання. Я час від часу пропоную учням своєї школи також дати відповідь на таке питання у формі творів. Аналізуючи їх, ми в закладі стараємося втілити хоч частинку дитячих мрій в життя. Так, вихованці Селищанського НВК спонукали нас створити шкільне радіо, де на перервах звучить музика та привітання. Створена також кімната відпочинку, де працівники та учні можуть випити чашечку чаю та відволіктися від інших справ. На перервах та після уроків можна активно відпочивати – пограти в теніс, шахи та позайматися в спортивному залі. А в загальному, думаю, що ідеальна школа – це така, яка дає смогу кожній дитині самореалізуватися та підготуватися до дорослого життя. Це заклад, де створено сучасні, комфортні умови для всіх учасників навчально-виховного процесу.
– Чи маєте Ви життєве кредо? Яке воно?
– Мої батьки завжди мене навчали: «Якщо берешся за якусь роботу, то роби її так, щоб не було соромно і щоб ніхто не робив її краще». Певно, це і є моє життєве кредо. Та й взагалі, по життю я оптиміст. Вірю, що, незважаючи на всі проблеми та негаразди, завтра стане краще, ніж сьогодні. Для цього кожен з нас, відповідно до займаної посади чи соціального статусу, має просто працювати і працювати так, щоб ніколи і нікому не було соромно подивитися у вічі один одному.
– Олеже Олександровичу, я дякую за щирий, відкритий діалог. Хочеться побажати Вам та Селищанському НВК ще більше нових злетів та перемог!
За розмову подякувала
Анастасія ЛАДАН
Немає коментарів:
Дописати коментар