Великий педагог Ж.Ж. Руссо писав: «Пам’ятайте, що перед тим, як взятися за виховання людини, треба самому зробитися людиною; треба, щоб у вас самих склався той взірець, який повинна наслідувати дитина». Ці слова стали для мене дороговказом – своєрідним компасом в педагогічній діяльності. Адже і держава, і батьки довірили мені навчати та виховувати людських дітей – майбутніх Громадян України, при цьому я, як вчитель, маю бути зразком: знати в рази більше, щоби бути їм цікавим, завжди новим, щоб зустрічі зі мною викликали у дітей радість, очікування свята «Пізнання Таємниць». Тобто, я не намагаюсь навчати чи виховувати своїх учнів, дотримуючись суддівських методів, я ділюся з ними своїми знаннями, досвідом, життєвими принципами. У такий спосіб ми навчаємося разом – чогось вони у мене, а чогось я у них; інколи помиляємося, але разом долаємо труднощі і крок за кроком піднімаємося на вершину «Успіху». Мої спостереження та моніторингові дослідження підтверджують позитивні зміни в кожному учню: зникає невпевненість, натомість з'являються – зацікавленість, наполегливість, цілеспрямованість та самостійність в діяльності. Елберт Хаббард говорив: «Мета навчання дитини полягає в тому, щоб він міг обходитися без учителя». У моєму уявленні місія педагога полягає не в тому, щоб видавати готову істину, а супроводжувати і направляти дитину в її пошуку. Мета моєї педагогічної діяльності – формування високо інтелектуальної, творчої особистості, здібної креативно мислити та бути компетентно підготовленою до життя. Тому під час викладання математики навчаю учнів вмінням формулювати запитання та знаходити на них відповіді, мислити (в подумках і в голос), висловлювати власні думки щодо пошуку істини та вибирати серед них найбільш оптимальні.
Свій стиль викладання пристосовую відповідно до вікового сприйняття учнів: доступне і просте пояснення та відповідна добірка різнорівневих вправ на відтворення теорії в практиці. При цьому ставлю перед собою задачу: привернути бажання учнів навчатися математиці, зосередити їх увагу на сприйняття, максимально застосувати таку мотивацію, яка б стимулювала полюбити предмет, як одну з основних шкільних дисциплін. Вбачаю, що навчання повинно носити діяльнісний характер, тому важливе обґрунтування застосування математики в житті, яке сприятиме активізації пізнавальної та розумової діяльності учнів. Тобто, при поясненні нового матеріалу надаю можливість самому учневі «відкрити» нові знання. Учитель на такому уроці - режисер, що дозволяє направити роздуми дітей у вірне русло. Учень на уроці сам спостерігає, зіставляє та узагальнює, адже навчитися будь-якої діяльності можна лише виконуючи її самостійно. Але щоб така робота відбулася, потрібна ціла система завдань різного рівня, що припускає неоднозначність рішення.
Дзвенить дзвінок. «Урок закінчено» - кажу я своїм учням, але розумію, що він триватиме ще довго і знайде своє продовження, а я буду відчувати гордість, коли мої випускники прийдуть до мене і будуть розповідати про свої успіхи і досягнення. Втома і напруга йдуть, і я знову входжу в клас, де дитячі очі знову будуть дивитися на мене в очікуванні чогось нового...
Немає коментарів:
Дописати коментар